Звернення Вельца Андрiя до учнiв школи, батькiв та вчителів
Дорогі друзі та батьки і вчителі! Вже довгий час нам настрирливо говорять не покидати свої домівки задля уникнення зараження. Спершу нам усім здавалось, що це не важко, а дехто навіть радів, що тривалий час йому не доведеться вставати рано до школи. Зараз багатьом карантин набрид. Ми сумуємо за друзями, яких вже так довго не бачили, сумуємо за вулицею, за прогулянками і навіть за школою. Виявляється, що не так то й багато є ідей, як цікаво провести час вдома. до того ж навчання продовжується дистанційно і змусити себе працювати в умовах домашнього комфорту не всім підсилу. Щойно дні наближаються до кінцевої дати карантину, як його продовжують далі. І здається, що цьому немає кінця.
В такі моменти варто нагадати самому собі, для чого це все. Чому взагалі ми повинні обмежувати себе чотирма стінами?
Назвіть мені хоча б одну річ, яку за цінністю можна прирівняти до людського здоров'я. Чи ви хочите сказати, що двадцятихвилинна прогулянка принесе задоволення вам більше, аніж чудове самопочуття, можливість лежати в своєму ліжку, а не в лікарняній палаті, та захист від небезпеки зараження своїх рідних? Чому деякі так нехтують цими речами? А я скажу: майже ніхто не цінує своє здоров'я доти, доки його не втратить.
Так, затяжний карантин це важко, набридливо і нецікаво. Але його недотримання - це підкидання дров у вогнище епідемії. То ж будьмо розумними і цінуймо те, що у нас є!
Президент школи
Вельц А.