День захисника України та День українського козацтва

  14 жовтня українці відзначають чотири великі свята: День Святої Покрови Пречистої Богородиці, річниця створення Української повстанської армії, День Українського козацтва та День захисника України.

У перед дні цього свята у нашій школі було проведено ряд заходів,а саме: тематичні уроки, позаурочні заходи, акції, відвідання музею, виставки літератури.

     Сьогодні Україна впевнено крокує в майбутнє, і яким воно буде, залежить тільки від нас. І щоб у країні були мир і злагода, ми повинні бути щирими, добрими, повинні дбати про свою Вітчизну, пишатися нею і любити її. Будьмо гордими з того, що живемо в Україні! Будьмо ж гідними незалежності, що за неї боролися наші герої! А щоб так було й насправді, в першу чергу, ми повинні знати і пам’ятати усі ті подвиги, які показують нам хто ж такі патріоти.

«Слава Вам, наші герої! Ми пам’ятаємо і примножуємо Ваш подвиг»

14 жовтня в Україні відзначається величне християнське свято Покрови Пресвятої Богородиці, яке у часи незалежності почало відзначатися як День Українського козацтва  та захисника Вітчизни.

Традиційним для учнів та вчителів є проведення акції «Слава Вам, наші герої! Ми пам’ятаємо та примножуємо ваш подвиг», яка уособлює собою вшанування пам’яті односельців, жителів Дунаєвеччини.

Акція розпочалась з шкільного подвір’я, від пам’ятника Т.Г. Шевченку, де старшокласники поклали квіти. Тарас Григорович Шевченко – поет-патріот, який не боявся висловлювати свою думку, прославляти Україну, засуджувати її катів. Мабуть, через це його вважають батьком України,через це його «кобзар» є у кожній українській оселі, тому його творчість така близька кожному. Саме він в ті часи пророчив сьогодення України, як незалежної, самостійної, процвітаючої держави.

Далі учасники акції перейшли до селищного парку, де біля пам’ятника воїнам Другої світової війни та могили Невідомого солдата, відали шану воїнам, які героїчно загинули за свободу України. Селище було захоплене фашистами 11 липня 1941 року. В могилі Невідомого солдата спочиває тіло росіянина, солдата, який захищав українські землі. Існує інформація, що до його пам’ятника було привезено мішечок із землею з його рідного краю. Учні поклали квіти та у скорботній хвилині мовчання вшанували пам'ять усіх 40 односельчан, хто віддав своє життя за наше сьогодення.

Далі наш маршрут проходив до названої в народі «Козацької долини», де неподалік знаходяться «Сині озера», які носять назву через те, що на цьому місці у 1651 році відбулася битва, в якій загинула величезна кількість польських жовнірів. Їхня форма була пошита з тканини синього кольору, кількість вбитих була настільки великою, що ці озера набули синього кольору. Тож в пам'ять перемоги долину дотепер називають Козацькою, а озера Синіми. Пам’ятник має великий зміст: вшанування усіх загиблих у період козацької доби, як із сторони переможців, так і переможених.

Наступною нашою зупинкою став меморіальний комплекс в м. Дунаївці, де ми дізнались детальніше про історичне минуле міста. Віддали данину шани усім, хто не повернувся із ІІ світової війни, приклонились могилі воїнів-афганців Дунаєвеччини та Героїв Небесної Сотні, вшанували пам'ять наших шести земляків, які загинули в зоні проведення АТО. Володимир Овчарук, Анатолій Романчук, Євгеній Добровик, Олег Угринович, Дмитро Філімонов, Віталій Пасічник – саме вони є нашими Героями Дунаєвеччини, які до останнього подиху, чесно та без сумніву, захищали свою Батьківщину. Старшокласники прониклись роздумами про сутність Революції гідності та осудили агресивні дії російських військ на сході України.

Цікавою виявилась екскурсія у краєзнавчий музей, де завідуюча музеєм Барахтенко Наталя Іванівна разом із екскурсоводом розповіли про історичне минуле Дунаєвеччини. Тут зібранні пам’ятки, експонати українського побуту, пам’ятні речі ще з часів зародження людської культури, предмети, які пережили Другу світову… З впевненістю можемо сказати: у цих стінах справді твориться історія!

Особливе місце зайняло в проведеній акції відвідання братської могили, що неподалік с. Дем’янківці, де в період німецької окупації, у квітні 1942 року 3000 осіб єврейської національності (чоловіки, жінки, діти та старі) були загнані в фосфоритну шахту і похоронені заживо. Зараз на цьому місці споруджено меморіал жертвам тих подій. Усі уважно слухали про страшні події, пройнявшись трепетом і болем.

Ще довго учні обговорювали це місце пам’яті, продовжуючи подорож до Підлісного Мукарева, де у школі цього села є музей, присвячений воїнам АТО. Старшокласники підійшли до музею, де розглядали презентовані експозиції. З розповіді учні дізнались про  види зброї, особливу цікавість виявили до гармати, як одного із експонатів виставки. Подякувавши за гостинність, школярі з вчителями рушили далі.

Наступною зупинкою акції була територія табору військовополонених при в’їзді у наше селище, де знаходиться Братська могила. Табір військовополонених існував в період з жовтня 1941 року по липень 1942 року. Ми поклали квіти до пам’ятника на честь вшанування пам’яті всіх тих, 268 людей які тут спочивають. Вони віддали своє життя за те, щоб над головами українців було мирне небо та світило яскраве сонце. Це подвиг, який ми не можемо забути, як і подвиги тих, хто сьогодні продовжує захищати нас!

Усі учасники акції, віддавши шану хвилиною мовчання, ще довго стояли в задумі біля могили.

Під кінець пам’ятної поїздки учні під’їхали до жидівських ям, які знаходяться на міцівецькому полі. Багато із нас навіть і не здогадувались, що неподалік від селища серед земельних ділянок є таке місце, яке багатьох змушує задуматись про цінність людського життя.

Ми, учні 11 класу, висловлюємо подяку керівництву нашої школи, за акцію «Слава Вам, наші Герої!», яка уже стала традиційною. Також дякуємо за те, що дали нам можливість відвідати всі вищезгадані місця, які є невід’ємною частиною історії нашого рідного краю, яку потрібно вивчати, знати, пам’ятати.

Інформаційний текст про

 проведення акції підготувала:

учениця 11 класу Шмирко Тетяна

Вшанування пам’яті героїв

12 жовтня, напередодні відзначення Дня захисника України, учнями та  вчителями нашої школи покладено квіти до пам’ятних місць селища та схиливши голови у хвилині мовчання  вшанували  всіх героїв, які віддали своє життя за Україну.

 На шкільному подвір’ї  учні поклали  квіти до пам’ятника Кобзаря, для якого Україна була сенсом життя, він вважав, що втрачаючи Батьківщину людина втрачає себе. Тому патріотизм для нього не пусте слово. І сьогодні нам є чому повчитися у великого поета, у справжнього сина України. Адже ми – його нащадки, і маємо виконувати його заповіт, у якому Шевченко прагне нам нагадати, що ми – нація. Ми – українці. Вільний і могутній народ. То ж не забуваймо цього!

Події Другої Світової війни назавжди закарбувалися в серцях і пам’яті людей, адже страхіття тих подій не оминуло ні однієї родини. Тому то й учні,  вчителі, кожен зі своїм спогадом, поклали квіти та вшанували пам'ять загиблих в роки війни хвилиною мовчання.

На центральній  площі були покладені квіти до символу нашого селища Дунаївці  - пам’ятника  заснування селища.

Також  у скорботі схилили голови  біля пам’ятника жертвам голодоморів, що й  без зайвих слів дає зрозуміти масштаби цього лиха…

Урочисте покладання квітів та хвилина  мовчання відбулися біля пам’ятника Героїв Небесної Сотні, у якому взяли участь учні, вчителі, керівники Дунаєвецької селищної ОТГ, а  також жителі селища. У своєму виступі селищний голова Камінський Антон Петрович згадав події  та людей з яких усе розпочалося – це молодь, яка  перша вийшла на Майдан, бо саме її найбільше непокоїть майбутнє. Сьогодні переживаємо трагічні та водночас великі дні. У цей час ми пізнаємо нашу державу, владу та власний народ, зараз народжується наше майбутнє. Спомин про загиблих «Героїв Небесної сотні», Героїв АТО та їхній подвиг ми маємо берегти, адже саме пам’ять об’єднує людей у боротьбі за перемогу і мир.

У всіх людей одна святиня,
Куди не глянь, де не спитай,
Рідніша їм своя пустиня,
Аніж земний в чужині рай.
Їм красить все їх рідний край.
Нема без кореня рослини,
А нас, людей, без Батьківщини.

        Український народ наш мудрий і добрий, чесний і працьовитий, волелюбний і сміливий. Кожна людина – це патріот своєї держави, її свідомий громадянин. Ми живемо не просто кожен сам по собі, а в одній державі, вільній і незалежній Україні, в суспільстві, де є свої закони, традиції, своя історія, культура, український менталітет, своя мова і своя правда. Ми громадяни і патріоти України.

Що ж означає  —  громадянин-патріот?

         Саме на таке питання шукали відповідь класоводи та класні керівники разом зі своїми учнями під час виховної години на тему: «Батьківщина понад усе» . А довго не довелося шукати, тому що у кожному дитячому серці Україна є, була і буде  вільна і незалежна держава, у якій усім нам випало щастя жити, бо ж як і матір, Батьківщину свою людина не обирає, а має від народження.

День захисника України – свято мужніх, хоробрих, відважних людей

Захист Вітчизни – був, є і залишається свідомою справою всіх українців в усі часи її непростої історії. Тому День захисника України, який увійшов до календаря та визнаний вихідним днем, по значимості мусить бути не менш важливим, аніж Різдво, Великдень або День незалежності.

Саме 14 жовтня день Покрови Пресвятої Богородиці, як засвідчують архівні дані, ще з часів козаччини, був святковим днем козаків. Козаки вважали Пресвяту Богородицю своєю заступницею, приклонялись їй і віддавали данину шани своїми героїчними вчинками.

Президентом України Порошенком П.О. 24 серпня 2014 року було проголошено ідею перенесення святкування Дня захисника Вітчизни з 23 лютого на 14 жовтня. В Україні це державне свято під гаслом «Сила нескорених» відзначається щорічно з 2015 року.

У відповідності до плану роботи школи, з метою виховання в учнів патріотизму, шанобливого ставлення до Батьківщини, поваги до захисників України до школи були запрошені учасники неоголошеної російсько-української війни на східних рубежах країни: Пронак Федір, керівник Молодіжної козацької Січі Дунаєвеччини та Кашиця Руслан, воїни Збройних сил України, учасники АТО.

Учні школи з великим хвилюванням сприйняли розповідь про участь в бойових діях Пронака Ф. та Кашиці Р. – справжніх героїв, які ціною свого здоров’я відстоювали і відстоюють незалежність і суверенітет нашої держави. Ставши інвалідами наші герої продовжують наполегливо співпрацювати з молодіжними колективами здійснюючи не тільки активну роз’яснюючи роботу про роль молоді у захисті Вітчизни, але і практично дають можливість здійснювати стрільбу з навчальної зброї: снайперської гвинтівки, пістолета, автоматичної зброї.

Юнаки, які вивчають предмет «Захист Вітчизни», продемонстрували організованість, старанність, дисциплінованість в проведенні даного заходу, висловили слова вдячності Героям за їх подвиг.

Було висловлено сподівання, що подібні зустрічі будуть традиційними, а старшокласники школи максимально докладатимуть зусиль в оволодінні знаннями та навиками військово-патріотичного напрямку, фізично удосконалюватись, бути гідними захисниками Вітчизни.

На завершення хочеться сказати, що це свято символізує любов і шану українців до оборонців і визволителів рідної землі, до тих, хто сьогодні стоїть на варті незалежності держави.

Особливі слова подяки адресуємо ветеранам війни, ветеранам АТО, усім тим, хто сьогодні продовжує боронити рідні землі. Ваш подвиг завжди залишатиметься взірцем патріотизму, мужності й самопожертви. Низький вам уклін, синівська подяка й найкращі побажання здоров’я, довголіття і злагоди.