Шевченківські дні

Неймовірною правдивістю, влучними рядками поезій дихає вся творчість митця, який від самого народження був покликаний уславлювати свою Батьківщину й самою душею переживати з нею тяжкі часи.

Я так її, я так люблю мою Україну убогу,

що проклену святого Бога, за неї душу погублю!

Тарас Григорович Шевченко... Великий Кобзар... Пророк української долі...

Людина з, просто, надприродними обдаруваннями, яка назавжди ввійшла в літопис світової культури.

Нам дісталися у спадок рядки його поезій, картини і малюнки. І кожного разу, неначе вперше, ми відкриваємо для себе неймовірний світ шевченківського слова й пензля. У ці березневі дні вчителі та учні нашої школи вшанували пам’ять Великого Кобзаря українського народу читанням віршів, милозвучними піснями, написаними на рядки його поезій, літературними оглядами про людину з неймовірно складним та, водночас, осяяним геніальністю життям, демонстрацією мультимедійних презентацій тощо. І кожного разу, звертаючись до творчості Тараса Шевченка, ми знаходимо в ній відображення сучасності, того життя, яке маємо зараз, у цю саму мить.

      Та головне, що ми, вже покоління XXI ст. пам’ятаємо і шануємо історію свого народу, його тяжкі часи та світлі години. Адже народ, який не знає своєї історії – не має майбутнього.

І на оновленій землі врага не буде, супостата,

а буде син, і буде мати, і будуть люде на землі. 

Т. Шевченко, 1860 р.